У житті потрібно зрозуміти одну річ — ніколи не можна припиняти вчитися, говорить полiтик Гліб Загорій. У вузах, на курсах і тренінгах, самостійно — варіантів сьогодні багато. Головне — не зупинятися. Грунтуючись на цьому твердженні, я захистив кандидатську дисертацію, а в 2014 році отримав ступінь доктора наук, а в минулому році став професором і продовжую викладати в українських вузах.
Ваш батько Володимир Загорій зробив собі ім’я в фармацевтиці. Ви відчували конкуренцію з батьком?
Модель нашої сім’ї — лідерська. Багато років «пост» лідера займав мій батько. Одного разу він зрозумів, що я обганяв його з точки зору професійного зростання, поглядів на життя і урочисто передав мені кермо влади. Цю подію ми відзначили за величезним столом, де зібралося 3 покоління нашої родини. Батько поступився мені місце на чолі столу, на якому я сиджу і зараз.
Не дуже просто в 36 років отримати кермо влади великою родиною — це величезна відповідальність. Але моє виховання і закладені батьками принципи допомагають мені з цим справлятися.
Неможливо розвиватися в життя без здатності брати, утримувати і розпоряджатися відповідальністю. Якщо цього не робити, залишишся в сірій масі. Вибір за тобою.
Ви великий акцент робите на відповідальність. Меценатство, з вашої точки зору, теж відповідальність?
Меценатство давно стало однією з головних цінностей нашої сім’ї. В процесі задіяні практично всі. Ми вкладаємо в реалізовані проекти багато тимчасових і енергетичних ресурсів. Вже протягом року моя дружина Катя розвиває напрямок, головним завданням якого ми визначили введення поняття «культура меценатства» в Україні.
Сьогодні багато хто використовує подібні проекти не для тих цілей, для яких вони призначені. Ще добре, якщо людина стає меценатом з розуміння must have. Але коли це починають використовувати в передвиборних кампаніях, PR-е і тому подібних речах — такі варіанти, на мій погляд, виходять за всі рамки.
